Значення слова Жи́тник
Жи́тник, -ка, м. 1) Жукъ, появляющійся, когда наливается рожь въ колосѣ. 2) Человѣкъ, крестьянинъ (въ загадкѣ): Підбігла лепетя: вставайте, житники, сідайте на вівсяники, доганяйте шурду-бурду, однімайте штрики-брики (собака, люде, коні, вовк, вівця).
Переглядів: 156
Дивіться також: Жирої́д, Жирува́ння, Жирува́ти, Жирува́тися, Жиру́н, Жиру́ха 1, Жируха́ 2, Жиру́шка, Житво́, Жи́тельний, Жите́ць, Жи́течко, Жите́чний, Жи́ти, Жити́на, Жи́тися, Жи́тка, Житло, Жи́тний, Жи́тник, Жи́тнисько, Жи́тниця, Жи́тнище, Житня́к, Житняний, Житня́нка, Жи́то, Житов'я́, Життєви́й, Життє́пис, Життєпи́сний, Життє́чко, Життя́, Житце́, Жи́тяний, Жи́хлий, Жихуне́ць, Жи́ця, Жичат́и.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |