Значення слова Гомоні́ти
Гомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Говорить. Зібралася уся громада, посіли, гомонять. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Руками гомоніти. Шутливо: писать. 2) Шумѣть, кричать; производить глухой шумъ. Кажи, та не гомони дуже. Сині хвилі гомоніли. Гомоніла Україна. Широкий Дніпр не гомонить. Байрак гомонить. 3) Поговаривать. От і тепер гомонять, що Трубихівна ходить до своїх сиріт дітей.
Переглядів: 219
Дивіться також: Гольтяпа́, Гольце́м, Голю́к, Голю́ра, Голя́ I, Голя́к, Голяка́, Голя́р, Гомбички, Гомелува́тий, Го́мзатися, Гомила́, Гомі́вка, Гомі́лка, Го́мін, Гомі́нка, Гомінки́й, Гомок, Гомоні́ти, Гомонли́вий, Гомону́ха, Гомоню́чий, Го́мшити, Гондо́ли, Гоне́ння, Гоне́ць, Го́ни, Гониві́тер, Гони́тва, Гони́тель, Гони́телька, Гони́тельство, Гони́ти, Гони́тися, Гони́ця, Гони́шний, Гоні́й, Гоні́нник.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |