Значення слова Жалкува́ти
Жалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Сожалѣть, жалѣть. Возьми, а то будеш послі жалкувати. Дав я тебе до школи, та й жалкую: між панськими дітьми і ти, бачу, нахапався панського духу. 2) — за ким, чим. Оплакивать кого, что, сожалѣть о потерѣ кого, чего. Вона жалкує ще й досі за змієм. І що то жалкували за ним і хазяїн, і всі! А що вже дівчата, так і міри нема. 3) — на кого. Пенять, сѣтовать на кого. Живи ж, доню, в свою волю, так, як полюбила, не жалкуй на свою матку, що тебе згубила. Не жалкуй, куме, на Бога: од квасу діти померли. 4) Жалѣть, беречь. Свого доброго та не жалкувать.
Переглядів: 292
Дивіться також: Жа́ліб, Жалібни́й, Жалібни́к, Жалібни́ця, Жалібно, Жалі́зний, Жа́ління I, Жалі́ння Ii, Жалісли́вець, Жалісли́вий И Жа́лісний 2, Жалісли́во, Жалісни́й, Жа́лість, Жалі́ти, Жалі́тися, Жа́лка, Жалки́й, Жа́лко, Жалкува́ння, Жалкува́ти, Жалкува́тися, Жалли́вий, Жа́лля́, Жа́лнощі, Жа́ло́, Жало́ба 1, Жа́лоба 2, Жа́лобний, Жало́бний 2, Жалосливий, Жа́лосний, Жа́лосник, Жа́лостонька, Жа́лощі, Жа́лування, Жа́лувати, Жа́луватися, Жаль I, Жаль II.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |