Значення слова Наку́рювати
Наку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. накури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Дымить, надымить. Накурила димом. 2) Накуривать, накурить (о табакѣ). 3) Пилить, напылить, поднимать, поднять пыль. 4) Накуривать, накурить. Горівки накурити. Наш пан ся журит, як пива накурити, женчиків напоїти. 5) Кадить, накадить. Ладаном накурено. 6) Окуривать, окурить. Да причаруй ти да козаченьки, що гуляє зо мною! А циганочка да ворожечка мою волю вволила: ой урізала русої коси да козака накурила.
Переглядів: 203
Дивіться також: Накропи́ти, Накроти́ти, Накрути́ти, На́крутка, Накру́чувати, Накруша́ти, Накря́кати, Накува́ти, Накува́тися, Наку́льгувати, Накупа́ти, Накупа́тися I, Накупа́тися II, Накупи́ти, Накупи́тися, Накупля́ти, Накупо́вувати, Накупува́ти, Накури́ти, Наку́рювати, Накуря́тися, Наку́чити, Наку́щитися, Налабзю́кати, Нала́годжувати, Нала́годжуватися, Нала́дити, Наладува́ти, Нала́зити, Нала́зитися, Нала́зливий, Налама́ти, Нала́мувати, Нала́пати, Нала́пувати, Нала́пуватися, Нала́суватися, Налата́ти, Налати́ти.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |