Значення слова Барда
Барда, -ди, ж. 1) Краюха хлѣба. 2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Казала йому хату ставити без барди і сокири. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука.
Переглядів: 172
Дивіться також: Барашкувати, Барбачія, Барбольки, Барболя, Барбос, Барбосів, Барбуля, Барбун, Барва, Барвистий, Барвисто, Барвити, Барвін, Барвінець, Барвінина, Барвінковий, Барвінок, Барвний, Барв'Як, Барда, Бардадим, Бардаш, Бардз, Бардиґа, Бардина, Бардичка, Бардочка, Барже, Барз, Ба́рза, Ба́рзий?, Барзій (ба́рзий?), Барзки, Барзо, Бари, Баривка, Баривчина, Барилечко, Барилка.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |