Значення слова Звича́йний
Звича́йний, -а, -е. 1) Обыкновенный. 2) Вѣжливый, приличный. Була звичайна, поважала людей і гріха боялась. Хата, 166. Труби на пса — на чоловіка звичайне слово. Ум. звичайне́нький.
Переглядів: 192
Дивіться також: Звиса́ти, Зви́сник, Зви́снути, Зви́сока, Звита́тися, Зви́ти, Звитя́га, Звитя́жити, Звитя́жний, Звитя́жство, Звих, Звиха́тися, Звихну́ти, Зви́ч, Звичає́вий, Звича́єк, Звича́їтися, Зви́чай, Звичайне́нький, Звича́йний, Звича́йність, Звича́йно, Зви́чений, Зви́чити, Зви́читися, Зви́чка, Зви́чме, Зви́чний, Зви́чно, Звиш, Зви́шки, Звід, Зві́дати, Звіди, Зві́дки, Звідко́ли, Зві́дник, Зві́дниця, Звідні́ти.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |