Значення слова Убірати
Убірати, -ра́ю, -єш, сов. в. убрати, -беру, -реш, гл. 1) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить, убирать, убрать. Укинь мене в болото, а я тебе вберу в золото. Вбери й пенька, то стане за Панька. Ой косо, косо кохана! сім літ я тебе кохала, що-неділеньки вбірала. убрати в шо́ри. Первоначально — запречь, переносно: забрать, взять въ руки. 2) Надѣвать, надѣть. Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії шати. 3) Убирать, убрать, принять. Убрав, як сіно в годину. Хліб убірає, хто його має. Так росходивсь, шо і в два не вбереш. 4) Пачкать, запачкать. Убрав ноги в куряву. 5) — в себе. Всасывать, всосать. 6) Ѣсть, съѣсть. Вбірай, свате, капусту.
Переглядів: 245
Дивіться також: Убий-Душа, Убити, Убиясник, Убігати, Убіж, Убіжжя, Убіжський, Убійник, Убійників, Убійчий, Убілити, Убільшати, Убільшатися, Убільшки, Убіляти, Убілятися, Убір, Убіральник, Убірання, Убірати, Убіратися, Убіч, Убічнистий, Ублагати, Ублюватися, Убовтатися, Убовтнутися, Убог, Убогачення, Убогий, Убого, Убогодухий, Убож, Убожати, Убожество, Убожіти, Убожство, Убожчати, Убоїще.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |