Значення слова Тим
Тим мѣст. 1) Твор. пад. отъ той и те. тим часом. Между тѣмъ, тѣмъ временемъ. 2) Сз. Потому, оттого. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали.
Переглядів: 123
Дивіться також: Тижнювати, Тий, Тик!, Тика, Тикало, Тикання, Тикати, Тиква, Тикнути, Тил, Тилатий, Тилє, Тилилички, Тилинка, Тилій, Тило, Тилок, Тиль-тиль, Тиляги, Тим, Тимпанник, Тимуль, Тимфа, Тимчасовий, Тимчасовний, Тин, Тинди-ринди, Тинина, Тинини, Тинити, Тиння, Тинок, Тинутися, Тинфа, Тинянка, Тинятися, Тип, Типець, Типик.
Алфавітний покажчик
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
| Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
| Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |