Значення слова Табун
Табун, -на, м. 1) Табунъ. Ой чий же то сивий коничок по табуні ходить? 2) Стая, стадо. І тілько край ставка оставсь табун утят. Дрохви, журавлі, хохітва підіймались табунами. Оселедці ходять табунами. Табун горобців і табун мишей. Ум. табунець, табунчик. Засоромивсь осміяний, горобець та й покинув ріднесенький табунець.
Переглядів: 229
Дивіться також: Табачників, Табачницин, Табачниця, Табачок, Табашний, Табашник, Табин, Табиновий, Табівка, Табір, Табла, Таблиця, Табор, Таборитися, Таборище, Таборовий, Таборування, Таборувати, Таборянин, Табун, Табунний, Табунник, Табунників, Табуновий, Табунський, Табунчик, Табурка, Тавлетка, Таволга, Таволжаний, Таволожник, Таврія, Таврований, Таврот, Таган, Таганашка, Таганок, Таганувати, Таганчик.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |