• Бревкання
• Бубарь
• Винницький
• Восьмерувати
• Дерев'я́ччя
• Ждання́
• Майстро́вня
• Маноці́вник
• Мерзе́ник
• Му́кати
• Наумір
• Оздоровлятися
• Пообсновувати
• Попідсушувати
• Розгубити
• Роскриватися
• Сороченька
• Стихомиритися
• Тезко
• Учахнутися

• Приїзджати
• Одже
• Відсахнутися
• Пугутькало
• Понеділкувати
• Тисина
• Кав'яр
• Барильце
• Бреніти
• Жовняр

Значення слова Світити

Світити, -чу́, -тиш, гл. 1) Свѣтить. Сонце світить. Ном. № 236. Ой місяцю, місяченьку і ти, зоре ясна! Ой світіть там по подвірю, де дівчина красна. ЗОЮР. II. 141. світити в о́чі. Льстить. Св. Л. 228. Пан тільки в очі світив, що лучче було б, як би він гудив. Св. Л. 92. 2) Зажигать. Та світи вже свічку, нічого не видко. 3) Въ карточной игрѣ: а) быть козыремъ. Король жировий світить. Голяк масти, черва світить — игра словъ, насмѣшка надъ бѣднякомъ. Ном. № 1526. 6) Открывать козыря. Світи козиря. КС. 1887. VI. 471. 4) — волосом. О замужней женщинѣ: ходить съ непокрытой головой. Левиц. І. 1. 279. 5) — голово́ю. Быть дѣвушкой. Що жінкою, то не дівкою, не світити голівкою. Грин. III. 297. 6) — тілом. Показывать обнаженное тѣло.

 

Переглядів: 193

Дивіться також: Свіжо, Свій, Свійський, Свінути, Свінутися, Свіргун, Свірка, Свірло, Свірні, Свістонька, Свість, Світ, Світання, Світати, Світач, Світилень, Світилка, Світило, Світильник, Світити, Світитися, Світич, Світка, Світлач, Світленько, Світлий, Світлиця, Світлість, Світліти, Світло I, Світло II, Світлонька, Світлуха, Світовий, Світогляд, Світок, Світом, Світонько, Світоправній.

Алфавітний покажчик