Значення слова Сонце
Сонце, -ця, с. 1) Солнце. Ой звечора вітер віє, зраня сонце гріє. схід-со́нця. Востокъ. захід-со́нця. Западъ. по́ки со́нце світить. Вовѣки, всегда; никогда. То-же: поки світ-сонця. Поки світ-сонця вороги б Київа не достали. Ум. со́ненько, со́нечко. Од соненька личенько смагне.
Переглядів: 215
Дивіться також: Солянка, Соляр, Солярка, Сом, Сомець, Сомина, Сомиряти, Сон, Соненько, Сонечко, Соник, Сонливий, Сонливиці, Соннивий, Соннивиця, Сонний, Сонниці, Соннота, Сонок, Сонце, Сонців, Сончовий, Соньки, Сонько, Сонюга, Сонях, Соняшний, Соняшник, Соняшниковий, Соняшниця, Соняшничина, Соняшничиння, Соняшно, Сопач, Сопівка, Сопіль, Сопільник, Сопливий, Сопляк.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |