Значення слова Пуп
Пуп, -па, м. Пупъ, пупокъ. Посинів, як той пуп. кричати на пуп. Кричать благимъ матомъ. вона на це й пупа не поривала. Она совсѣмъ не работала въ этомъ дѣлѣ. Ум. пупець, пупок, пупчик. з пупку. Сызмала. Авентій був розбійник з пупку.
Переглядів: 131
Дивіться також: Пульош, Пульпак, Пульцан, Пульч, Пульча, Пулюкати, Пуля, Пуля 2, Пуляк, Пуляковий, Пуляш, Пумкати, Пундик, Пундиковий, Пундюха, Пундючитися, Пуночка, Пунтове, Пунь, Пуп, Пупенак, Пупер, Пуперник, Пупець, Пупінок, Пуплишок, Пуплянок, Пуплях, Пупник, Пуповниче, Пупок, Пупорізка, Пупорізна баба, Пупчик, Пуп'янок, Пуп'яшечок, Пуп'яшок, Пуринати, Пуринач.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |