Значення слова Поникати II

Поникати II, -ка́ю, -єш, сов. в. поникнути, -ну, -неш, гл. Поникать, поникнуть, склониться. Бабуся старенька-старесенька, аж до землі поникає. МВ. (О. 1862. III. 55). Поникли голови козачі неначе стоптана трава. Шевч.
 
Переглядів: 211
Дивіться також: Понеділковий, Понеділкування, Понеділкувати, Понеділок, Понедужати, Понесла, Понести, Понестися, Понехати, Понехаяти, Понехтувати, Понивати, Понидіти, Понижати, Понижувати, Понизати, Понизити, Пониз'я, Поникати I, Поникати II, Пониклий, Поникнути, Понити, Понишпорити, Понищити, Поніб'я, Понівечити, Понімати, Поніматися, Понімечитися, Поніміти, Поніячитися, Понова, Поновини, Поновити, Поновлення, Поновляти, Поновлятися, Поножі.

Алфавітний покажчик

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї
Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х
Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я

Наші партнери

  • Буковинська правозахисна група
  • Веб-дизайн та розробка сайтів в Чернівцях
  • Інструкції до мед. препаратів