Значення слова Пірчити
Пірчити, -чу, -чиш, гл. Колотить, бить (кого). Народ як зсадив вовка, як почав пірчить, то вже йому й не хочеться, насилу живий вирвався. Жене баба квочку з курчатами та пірчить її дубцем.
Переглядів: 182
Дивіться також: Пінняк, Пінявий, Піняз, Піняти, Піп, Пір, Пірвати, Пірватися, Пірзний, Пірина, Пірити, Пір'їна, Пірнати, Пірнач, Пірначка, Пірник, Пірникоза, Пірнути, Пірце, Пірчити, Пірчун, Пір'я, Пір'яний, Пір'ячко, Пісенька, Пісі, Піскля, Пісковатий, Пісковатиця, Пісковий, Піскоглід, Піскозоба, Піскозоблиця, Піскуватий, Піскуваха, Післанець, Післанський, Післати, Післище.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |