• Борозняк
• Варварити
• Вирлач
• Волосний I
• Здви́жжя
• Каменування
• Кицка
• Кульгавий
• Невільницький
• Обіхідка
• Підвозитися
• Подобати
• Порозумнійшати
• Посолодкий
• Розігрувати
• Рознемогтися
• Сала
• Скрушки
• Стісняти
• Тьох!

• Приїзджати
• Пугутькало
• Одже
• Відсахнутися
• Барильце
• Кав'яр
• Жовняр
• Книга
• Розговітися
• Понеділкувати

Значення слова Наверта́ти

Наверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. наверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, поворотить. Сірі воли навертає. Рудч. Чп. 89. Хусткою махнув, вісько навернув: «А рушай, вісько, під Бендер-місто!». О. 1861. XI. 56. 2) Наваливать, навалить. Зіма замети навертає. Мир. ХРВ. 125. Було мене притопити й камень навернути, а щоб же я не зринала й цього лишенька не знала. Грин. III. 312. 3) Рѣдко появляться, разъ появиться. То те він робить, то те, то йде, то где, — як гість додому навертає. МВ. І. 44. Хиба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі. Мир. Пов. II. 78. 4) Обращать, обратить. Синів ізраілевих наверне до Бога. Єв. Л. І. 16. Вона довго молилась до Бога, щоб навернув чоловікове серце знов до любови. Левиц. І. 497. Наверни мене на жидівську віру. Мнж. 122. 5) Сворачивать, своротить на кого. На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив. Черниг. г. 6) Наверстывать, наверстать. Стара хоче у хазяйстві навернути, що дочка витратила. МВ. І. 28. Він хоч і прогуля, так він і наверне. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.

 

Переглядів: 176

Дивіться також: Навви́шки, Навга́дь, Навгли́бшки, Навгу́л, Навда́к, Навде́ри, Навдивови́жу, Навди́ранці, Навдога́д, Навдо́коло, Навдьо́ри, Навезти́, Навербува́ти, Навереща́ти, Наверзти́, Наверзти́ся, Наверле́, Наве́рнений, Наверну́ти, Наверта́ти, Наверта́тися, Наверті́ти, На́вертом, Навершня́к, Навесели́тися, На́весом, Навести́, На́веть, Навзаво́д, Навза́водах, Навза́води, Навза́єм, Навзакла́д, Навза́ходи, На́взбіч, На́взвиш, Навздогі́н, Навздогі́нці, На́взнак.

Алфавітний покажчик