Значення слова Намовля́ти
Намовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. намо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Уговаривать, уговорить, убѣждать, убѣдить, склонять, склонить. Намовили її, щоб випросила собі Одарку. П'є в корчмі, гуляє, дівча намовляє: «Ходи, дівча, з нами, з нами двораками». 2) Наговаривать, наговорить, клеветать, наклеветать.
Переглядів: 174
Дивіться також: Намі́тити, Намі́тка, Намітча́ний, Намітчи́на, На-Міць, Намі́чувати, Наміша́ти, Намі́шуваник, Намі́шувати, Намлі́ти, Намлі́тися, Намно́жити, Намно́житися, Намня́ти, Намняшку́рити, Намо́ва, Намо́вина, Намо́вити, Намо́вка, Намовля́ти, Намовля́тися, Намо́вонька, Намогти́ся, Намока́ти, Намоли́тися, Намоло́ти, Намоло́тися, Намолоти́ти, Намолоти́тися, Намоло́чувати, Намо́нятися, На́мордень, Намордува́тися, На́моржень, На́морозень, На́морозки, Намоска́литися, Намости́ти, Намота́ти.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |