Значення слова Набіга́ти 2
Набіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. набі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. 1) Набѣгать, набѣжать. Пішла вдова в поле жати, стала хмара набігати. Вовки сіроманці набігали. А татарва як набігала, то вже я замужем була. на очі набіга́ти. Мелькать предъ глазами. Шлях мигтить, гаї та ліси на очі набігають. як набіжи́ть. Какъ придется. Треба жить, як набіжить. 2) — на що́. Наскакивать, наскочить съ разбѣга на что-либо. Чого ти не дивишся? Набіг на чоловіка! 3) Находить, найти. Його найшли татари, набігли його сонного. Як набіжиш, то й купи. набі́гти тропи́. Найти дорогу, попасть на дорогу. Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи. 4) Натекать, натечь. Набігла вода в погріб. 5) се́рце набіга́. Він чоловік нічого, а так на його иноді серце набіга, т. е. иногда онъ сердится.
Переглядів: 215
Дивіться також: Набе́дра, На-бе́збаш, На-бе́зрік, Набелькота́ти, Набендю́житися, Набенкетува́тися, Набербе́рити, Набесі́дувати, Набе́хтатися, Набива́ти, Набива́тися, Наби́вач, Наби́вачка, Набира́ти, Наби́ти, Наби́ток, На́бівка, Набі́г, Набі́гати 1, Набіга́ти 2, Набі́гатися, Набі́гти, Набі́дкатися, Набідува́тися, Набі́жка, Набі́жний, Набі́й, На́бік, Набі́л, Набіли́ти, Набіли́тися, На́білки, Набі́лля, Набіля́ти, На́бір, Набі́р 2, Набі́раний, Набіра́ти, Набіра́тися.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |