Значення слова Набача́ти
Набача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. набачити, -чу, -чиш, гл. Примѣчать, примѣтить, замѣтить. Пішли салдати колядувать та й набачили, шо у сінях під стріхою сало висить. Хома ходив, витріщав баньки, ніяк не набачить шкапи.
Переглядів: 207
Дивіться також: Набазарува́тися, Наба́зграти, Набазі́кати, Набазі́кувати, Набазі́куватися, Наба́ки́р , Наба́ки́рь, Набала́кати, Набала́кувати, Набала́куватися, Набаламу́тити, Набаламу́чувати, Набаляндра́сити, Набаляндра́ситися, Набарложи́ти, Набарложи́тися, Набасува́тися, Набатува́ти, Набахту́рити, Набача́ти, Наба́читися, Набга́ти, На́бгом, Набе́дра, На-бе́збаш, На-бе́зрік, Набелькота́ти, Набендю́житися, Набенкетува́тися, Набербе́рити, Набесі́дувати, Набе́хтатися, Набива́ти, Набива́тися, Наби́вач, Наби́вачка, Набира́ти, Наби́ти, Наби́ток.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |