Значення слова Наба́бити
Наба́бити, -блю, -биш, гл. Принять нѣсколько душъ дѣтей. Я собі набабила онуків, — аж п'ятеро. Ось тобі й набабила, що Мотря аж ноги простягла.
Переглядів: 217
Дивіться також: М'я́со , М'ясови́й, М'ясоже́рець, М'ясоже́рний, М'ясце́ , М'я́та , М'я́ти , М'я́тися , М'я́тка , М'ятки́й, М'ятли́ця, М'ятни́й, М'яхки́й, М'я́цкати, М'яч , М'я́чка, М'я́шкурити , На 1, На 2, Наба́бити, Наба́вити, Наба́вка, Набавля́ти, Набавля́тися, Набагни́ти, Наба́гнути, Наба́гнутися, Набагня́ти, Набажа́тися, Наба́жний, Набазарува́тися, Наба́зграти, Набазі́кати, Набазі́кувати, Набазі́куватися, Наба́ки́р , Наба́ки́рь, Набала́кати, Набала́кувати.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |