• Благостинний
• Висмолити
• Воїн
• Гаспед
• Гичина
• Мазну́ти
• Накупа́тися II
• Невдатний
• Невзаміту
• Одночасник
• Пекати
• Питець
• Підгір'я
• Підпал
• Повгодовувати
• Понакарбовувати
• Роженочка
• Розгортувати
• Роскапоститися
• Туподумство

• Приїзджати
• Одже
• Пугутькало
• Відсахнутися
• Барильце
• Понеділкувати
• Жовняр
• Тисина
• Кав'яр
• Шарварок

Значення слова Ми́ркати

Ми́ркати, -каю, -єш, сов. в. миркнути, -ну, -неш, гл. 1) Говорить невнятно, бормотать, пробормотать. Миркав, миркав коло його голова з писарем, та бачать, що ні в чім до його присікатись, так і одпустив. Кв. II. 17. Плете свого вінка і словечка йому не миркне. МВ. І. 143. І слова не промовив, не миркнув. Борз. у. 2) Только несов. в. Роптать на кого. За те й козацтво на його миркам, мов на ляха. К. ПС. 90. 3) Только несов. в. Попрошайничать, клянчить. Циган коваль, а жінка ходе, миркає: дайте пшонця, сальця. Лебед. у.

 

Переглядів: 163

Дивіться також: Минера́льний, Ми́нтус, Минува́ти, Мину́лий, Мину́лість, Мину́та, Мину́ти, Минути́на, Мину́тний, Мину́шка, Мину́щий, Ми́ня, Ми́р, Ми́рати, Мирдати, Мири́ти, Мири́тися, Мирі́ння, Ми́ркання, Ми́ркати, Миркота́ти, Мирко́ти, Мирлу́га, Мирна́, Ми́рний, Ми́рність, Ми́ро, Мирови́й, Миролю́бний, Миротво́рець, Миротво́рний, Миротво́рниця, Мирськи́й, Ми́рта, Мирува́ння, Мирува́ти, Мирча́ти, Ми́ршавий, Ми́ршавіти.

Алфавітний покажчик