Значення слова Мина́ти
Мина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. мину́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Проходить, пройти, миновать. Що буває, те й минає. Минають дні, минають ночі, минає літо; шелестить пожовкле листя. Як усе світове минає! І кохання, і радощі, і горе — як усе минає! Не зазнаю я роскоші, — вже й літа минають. Минули ті роки, що роспірали боки. 2) Проходить, пройти мимо. Хто йде, то минає, бо роду немає. Минули вже село, — знову поле. не минай корчма (употребляется какъ существительное). Пьяница. 3) Пропускать, пропустить. Сього не читай — минай. Богородицю так було поспіль прокажу, не мину й слова. Де був багатий жид і того не минали. Бодай мого сина на первій потребі первая куля не минула. 4) Обносить (чаркой). Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. 5) Избѣгать, избѣжать. Що Бог навіне, того ніхто не мине.
Переглядів: 209
Дивіться також: Ми́льник, Мильо́н, Ми́льце, Ми́ля I, Ми́ля II, Миля́р, Ми́мика, Мимикува́ти, Ми́мка, Ми́мо, Мимої́здом, Мимохі́д, Мимохі́день, Мимохі́дний, Мимохі́дь, Ми́мрати, Ми́мрити, Мимрі́й, Ми́мря, Мина́ти, Мина́тися, Минера́л, Минера́льний, Ми́нтус, Минува́ти, Мину́лий, Мину́лість, Мину́та, Мину́ти, Минути́на, Мину́тний, Мину́шка, Мину́щий, Ми́ня, Ми́р, Ми́рати, Мирдати, Мири́ти, Мири́тися.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |