Значення слова Морга́ти

Морга́ти, -га́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] моргну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Моргать, моргнуть, мигать, мигнуть. От зараз світова зірниця на небі зачала моргать. Котл. Ен. VI. 50. Моргни, сліпа, коржа дам. Ном. № 6482. Ніч була темна, хоч око виколи, тільки коли-не-коли моргне блискавка. О. 1862. X. 36. моргати усами, бровами. Шевелить усами, бровями. І усом не моргне. Ном. № 4220. Зевес моргнув, як кріль, усами. Котл. Ен. VI. 5. Я на тебе моргала і очима, і бровами. Левиц. І. моргати на ко́го. Подмигивать кому-либо, кокетничая, строить глазки. Гей хороша молодичка моргала на мене. Лукаш. На петрушку копала, на Петруся моргала. Н. п.
 
Переглядів: 202

Алфавітний покажчик

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї
Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х
Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я

Наші партнери

  • Буковинська правозахисна група
  • Веб-дизайн та розробка сайтів в Чернівцях
  • Інструкції до мед. препаратів