• Ага́кання
• Базник
• Безволосий
• Вівсюгуватий
• Дах
• Заваля́щий
• Зго́раний
• Напру́чувати
• Наштурхати
• Переволока
• Півторак
• Піддимка
• Постинатися
• Розжовувати
• Роспорошуватися
• Самогребка
• Спитлювати
• Травонька
• Шлюбувати
• Щемерець

• Приїзджати
• Одже
• Відсахнутися
• Пугутькало
• Барильце
• Понеділкувати
• Жовняр
• Тисина
• Кав'яр
• Шарварок

Значення слова Луна́

Луна́, -ни, ж. 1) Отраженіе свѣта, отблескъ, зарево. Базарь горить, а на море луна йде. Скальков. Ист. Н. Сѣчи, 1846, III. 224. 2) Отраженіе звука, эхо, отголосокъ. Задзвонили, задзвонили, — пішла луна гаєм. Шевч. 157. Розпочав нам Шевченко довгу і широку, справді вже рідну пісню, — пішла луна по всій Україні. Хата IX. Аж луна пішла (так голосно). Ном. № 13893. Робила як могла, щоб таки добра луна дійшла до того, кого мені треба. Г. Барв. 270. 3) Куриная слѣпота (болѣзнь)?. Cм. лунавий.

 

Переглядів: 401

Дивіться також: Луза́ти, Луза́тися, Лузга́, Лу́згати, Лук, Лука́, Лука́вий, Лука́вити, Лука́вник, Лука́внувати, Лука́во, Лука́вство, Лука́нь, Лукова́тий, Луко́вина, Лулу́кати, Лулу́снути, Лулу́сь!, Лун, Луна́, Луна́вий, Луна́ння, Луна́ти, Луни́на, Лу́нути, Лунча́к, Лунь, Луп, Луп!, Лу́па, Лупа́ 2, Лу́павка, Лупа́й, Лупа́к, Лу́пання, Лупа́ння 2, Лу́пати 1, Лупа́ти 2, Лупа́тий.

Алфавітний покажчик