Значення слова Лучи́на
Лучи́на, -ни, ж. Лучина. Єсть у мене в кешені лучина, засвітимо чорними очима. Я ходила, молода, в темний ліс по лучину. Ум. лучи́нна. За лучинку найде причинку.
Переглядів: 291
Дивіться також: Лусо́ну́ти, Лу́сочка, Лу́ста, Лусь!, Лут, Луте́ць, Лути́на, Лу́тка, Луто́вий, Луто́к, Луття́, Луца́к, Луци́пір, Лу́ча, Луча́й, Луча́тися, Лу́чен, Луче́чок, Лу́чик, Лучи́на, Лу́чити, Лу́чи́тися, Лучи́ця, Лу́чка, Лучкова́тий, Луч-Луч!, Лу́чний, Лучни́й 2, Лучни́к, Лучни́ця, Лучня́, Лучо́к, Лу́ччати, Лу́чче, Лу́ччий, Лу́шник, Лу́шниця, Лушня́, Лушпа́.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |