Значення слова Курити
Курити, -рю́, -риш, одн. в. курну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Курить. Отто Гонта з Залізняком люльки закурили. Страшно, страшно закурили! І в пеклі не вміють оттак курить. Дурень нічим ся не журить: горілку п'є та люльку курить. 2) Дымить. Не курила, не топила, — на припічку жар-жар. 3) Пылить. Не кури бо так вимітаючи, — курить, як чорт дорогою! 4) Мчаться, подымая за собою пыль. Курить, як чорт од какаріку. Як ось... із Переяслава до Сомка гонець курить. 5) Кутить, пьянствовать. Троянці добре там курили: дали приманку всім жінкам, по вечерницях всі ходили, просвітку не було дівкам.
Переглядів: 185
Дивіться також: Курвій 2, Курган, Кургикати, Кургон, Курделиця, Курдель, Курдимон, Курдупель, Курдюк, Куревиця, Куревійниця, Курево, Курега, Курець, Куржан, Курзу-верзу, Курзю-Верзю, Кури, Куриний, Курити, Куритися, Куриця, Куричка, Куришка, Курище, Курій I, Курій II, Курінний, Куріння, Курінь, Куріпка, Куріп'я, Куріти, Курка, Куркати, Куркодим, Куркоїд, Куркувати, Куркуль.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |