Значення слова Криниця
Криниця, -ці, ж. 1) Ключъ, родникъ, источникъ. Піди до криниці; поки півні не співали, умийся водою. До доброї криниці стежка утоптана. 2) Одно изъ созвѣздій. По дорозі (млечный путь), саме в розсохах єсть криниця — чотирі зірки, а від неї пішла дівка з відрами — три зірки. Ум. криниченька, криничка. Ой у полі криниченька на чотирі зводи. Зайду до тієї кринички, що я чистила, то, може, там нап'юсь.
Переглядів: 241
Дивіться також: Крикливиця, Крикнути, Крикнява, Крикси, Крикуль, Крилас, Крилатий, Крилаш, Крилашський, Крилечко, Криллячко, Крило, Криля, Крим, Кримець, Кримка, Кримкуватий, Кримський, Крин, Криниця, Криничаний, Криниченька, Криничка, Криничний , Криничовина, Криничуватий, Кринишний, Криса, Крисак, Крисанечка, Крисанина, Крисаня, Крисачок, Криси, Крислатий, Крисловатий, Кристаль, Крити, Критий.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |