Значення слова Кін
Кін, ко́ну, м. 1) Публичное мѣсто, гдѣ стояли присужденные къ тому въ видѣ наказанія. Коси різали блудяжкам, в погріб запірали, другі у кона стояли, год не причащались. 2) Мѣсто игры. 3) Сцена.
Переглядів: 207
Дивіться також: Кілько, Кільконадцять, Кількораз, Кількоро, Кільце, Кільчик, Кільчитися, Кілювати, Кіля, Кімлач, Кімлашня, Кімлик, Кімлицький, Кімличка, Кімля, Кімната, Кімня́хъ, Кімса, Кім'Ях, Кін, Кінатов!, Кінва I, Кінва Ii, Кінець, Кінний, Кінник, Кінниця, Кінно, Кінцевий, Кінцьовий, Кінчак, Кінчання, Кінчастий, Кінчати, Кінчатий, Кінчатися, Кінчик, Кінчити, Кінь.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |