Значення слова Каламут
Каламут, -та и -ту, м. 1) = баламут. 2) Ссора, раздоръ; смута, волненіе. Прийшов сюди, — ну вже й буде каламут. Досі як хо́роше було, тихо, поки його не було. Павлоградъ. Cм. каломут.
Переглядів: 215
Дивіться також: Калабайка, Калабалик, Калабаня, Калабатина, Калабач, Калабуха, Калаверці, Калавур, Калавурити, Калавурний, Калакалуша, Каламайка, Каламайковий , Каламайчатий, Каламанка, Каламарок, Каламарчик, Каламарь, Каламітний, Каламут, Каламута, Каламутити, Каламутитися, Каламутний, Каландєк, Каланиця, Каланник, Калантарити, Калантир, Калап, Калатайло, Калатало, Калатати, Калач, Калачик, Калачити, Калашник, Калашниця, Калган.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |