Значення слова Каблучка
Каблучка, -ки, ж. Ум. отъ каблука. 1) Кольцо вообще какое-бы то ни было — металлическое или изъ иного матеріала. 2) Кольцо, перстень. Подарував золоту каблучку. Од'їзжаючи приказував Онилці, надіваючи на палець каблучку. Не гарбузом тут пахне, коли сама дала війтенкові каблучки. 3) Сплетенное изъ дерева кольцо, которымъ прикрѣпляются ворота къ столбу въ глухомъ концѣ, а также то, которымъ запираются ворота на другомъ концѣ путемъ набрасыванія каблучки на столбъ и на ворота. Коли ходиш у ворота, — накидай каблучку. 4) Сплетенное изъ дерева или изъ сыромятной кожи, иногда желѣзное кольцо, которымъ ярмо прикрѣпляется къ дышлу. 5) Такое же кольцо, охватывающее средину війя въ томъ мѣстѣ, гдѣ війя раскалывается на двѣ части. 6) Въ повозкѣ: кольцо, связывающее підтоки съ підгерстю.
Переглядів: 296
Дивіться також: Кабашник, Кабашниця, Кабащина, Кабелка 1, Кабелка 2, Кабза, Кабзан, Кабзувати, Кабинет, Кабинетний, Кабиця, Кабиш, Кабіж, Кабка, Каблі, Каблук, Каблука, Каблукуватий, Каблуч, Каблучка, Кабурх!, Кабутати, Кабутка, Кав!, Кава, Кавал, Кавалер, Кавалерія, Кавалерочок, Кавалерський, Кавалець, Кавалір, Кавалірувати, Кавалок, Кавальцювати, Кавальчик, Кавдун, Кавелок, Каверза.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |