Значення слова Гру́бник
Гру́бник, -ка, м. 1) Истопникъ. Служили.... по лазнях грубниками. 2) = Пригрубник? (Чорт) до дяка просився в грубник жить. Cм. Пригрубник.
Переглядів: 210
Дивіться також: Гро́шик, Гроши́на, Гро́ші, Грошови́й, Грошови́тий, Грошозапло́д, Грошоло́в, Грошолю́б, Грошолю́бка, Грошшя́, Гру́ба, Грубеле́зний, Гру́бий, Грубия́нство, Грубия́нський, Гру́бка, Грубни́й 1, Гру́бний 2, Гру́бний 3, Гру́бник, Гру́бниця, Гру́бнути, Гру́бо, Грубу́ля, Гругу́рати, Гру́д, Гру́да, Гру́ддя́, Гру́день, Гру́ди, Груди́на, Гру́дка, Грудкови́й, Грудкува́тий, Грудне́вий, Грудни́й, Грудни́на, Грудни́стий, Грудни́ця.
Алфавітний покажчик
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
| Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
| Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |