Значення слова Городи́ти
Городи́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Городить, огораживать. Я такими дурнями тини городила. Городив він раз із батьком хлів. 2) Говорить вздоръ, городить. Старий говорить-городить, та на правду виходить. Городить таке — ні літо, ні зіму. Говоритъ чепуху.
Переглядів: 195
Дивіться також: Гороби́ний, Гороби́нячий, Горобі́єнько, Горо́бка, Горо́бчик, Горобчи́ха, Горо́бчичок, Гороб'я́, Гороб'я́чий, Горови́й, Горови́тий, Го́род, Горо́д 2, Города́рь, Горо́дець, Городи́н, Горо́дина 1, Городи́на 2, Городи́сько, Городи́ти, Городи́тися, Городи́ще, Городі́льник, Горо́дний, Горо́дник, Городови́й, Городови́к, Горо́довина́, Городо́к, Горо́донько, Городо́чок, Городськи́й, Горо́дчик, Городя́нин, Городя́нка, Городя́нський, Горо́жа, Горої́житися, Горопа́ха.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |