Значення слова Дзво́ник
Дзво́ник, -ка, м. 1) = Дзвінок въ 1 знач. Коні помчали, дзвоники задзвеніли. 2) мн. Дзво́ники. Раст. Колокольчики, Campanula persicifolia, Campanula trachelium, Convolvulus sepium L., Linaria genistaefolia Mill. Cм. Дзвінок, дзвіночок. Ум. Дзво́ничок.
Переглядів: 217
Дивіться також: Дзвізча́ти, Дзвін, Дзвіне́ць, Дзвіни́ця, Дзвіни́чний, Дзві́нка, Дзвінки́й, Дзвінко́вий, Дзвінкоголо́сий, Дзві́нний, Дзві́нник, Дзвіно́к, Дзвіно́чок, Дзвонари́ха, Дзвонарі́в, Дзвонарі́вна, Дзвона́рський, Дзвона́рь, Дзвоне́ць, Дзво́ник, Дзвони́ти, Дзвони́ця, Дзво́ничок, Дзвя́га, Дзвяк I, Дзвяк! IІ, Дзвя́кало, Дзвя́кати, Дзвя́кнутися, Дзвякоті́ти, Дзелене́ць, Дзеле́ний, Дзеле́нка, Дзеле́нь!, Дзеле́нькати, Дзеленькоті́ти, Дзеленьча́ти, Дзе́нгель, Дзендзелик.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |