Значення слова Дово́лі
Дово́лі нар. Довольно, достаточно. Доволі буде з тебе й карбованця. І вовк на волі та й виє доволі. На волі — плачу доволі. А дідизни було доволі, — вічний покой предкам і дідам. У Мирн. употреблено какъ сущ. въ значеніи: довольство. Замолоду натерпівся всього, — поживи хоч зо мною в доволі.
Переглядів: 191
Дивіться також: Довіря́ння, Довіря́ти, Довіря́тися, Дові́чний, Дові́чно, Дові́яти, Довко́ла, Довми́тися, Дово́дець, Дово́дження, Дово́дити, Дово́дитися, Дово́дливий, Дово́дливість, Дово́дливо, Дово́дний, Дово́дник, Дово́зити, Дово́лити, Дово́лі, Доволікати, Доволочити, Доволочи́тися, Доволо́чувати, Дово́льний, Довольни́ти, Довольни́тися, Дово́льність, Доволя́ти, Довоми́на, Довоюва́тися, До́вшати, Довше, Довший, Дов'яза́ти, Дов'я́зувати, Дога́вкатися, Дога́д, Догада́ти.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |