Значення слова Дань
Дань, -ні, ж. Дань. Колись був у Київі якийсь князь, лицар, і був коло Київа змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. Дізнались турки, злі недовірки, підписалися до Почаїва що-году дань давати.
Переглядів: 237
Дивіться також: Далічко, Да́ль, Дальнина́, Да́льній, Дальнозо́ркий, Дальноо́кий, Дальш, Да́льший, Да́мка, Дамни́ця, Да́мочка, Дан, Дани́на, Да́нка, Данна́, Дання́, Да́нок, Данцівни́к, Данцува́ти, Дань, Дар, Да́ра 1, Дара́ 2, Дара́ба, Дара́бчик, Да́рбенний, Даре́вний, Даре́мне, Даре́мний, Даремні́сінько, Даре́мно, Даре́мщина, Дари́ти, Дари́ця, Дарівни́к, Дарівщи́на, Дарі́жний, Дарі́ння, Да́рма́.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |