Значення слова Бігун
Бігун, -на, м. 1) Бѣгунъ, быстро бѣгающій, скороходъ. Олінь лісний — бігун бистрий, а людей боїться. 2) Ось, на которой ходить дверь, ворота и пр.: верея. Двері спали з бігуна. 3) Верхній двигающійся жерновъ въ мельницѣ. 4) Полюсь. Найтеплійше на землі по-під рівноденником, а найхолоднійше коло бігунів. 5) Извилистый узоръ, зигзагъ. 6) Родъ колбасы. 7) Ленъ. Ум. бігунець, бігунчик.
Переглядів: 229
Дивіться також: Бібулястий, Біб'яшок, Бівпушок, Біг, Біга, Бігавка, Біганина, Бігання, Бігарь, Бігати, Бігатися, Біглий, Бігматися, Бігнути, Біговисько, Бігом, Бігота, Бігти, Бігун, Бігунець, Бігунка, Бігунки, Бігунці, Бігунчик, Бігуха, Бігучий, Бігучка, Бігцем, Бігці, Бігчи, Біґарь, Біґос, Біда, Бідага, Бідак, Бідака, Бідаха, Бідацький.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |