Значення слова Біб
Біб, бобу, м. 1) Раст. Бобъ, Vivia faba L. 2) дати бобу. Задать, поколотить. Як дам тобі бобу, то й крикнеш «пробу!» [вмѣсто «про-бі»] взяв доброго бобу. Былъ сильно побить. дав йому бобу залізного ззісти. Застрѣлилъ? Задалъ непосильную задачу? Ум. бібик, бобик, бобок, бобичок. Ув. бобище.
Переглядів: 248
Дивіться також: Бичівка, Бичівник, Бичка, Бичня, Бичова, Бичовий, Бичок, Бичування, Бичувати, Бичуватися, Бичусь, Бичуш, Бичушка, Бишак, Бишва, Бишиха, Бишки!, Бияк, Бі, Біб, Бібка, Біблиця, Біблія, Бібля, Бібник, Бібок, Бібр, Бібула, Бібулястий, Біб'яшок, Бівпушок, Біг, Біга, Бігавка, Біганина, Бігання, Бігарь, Бігати.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |