Випадкова стаття

Анекдот українською

Ленін довів, що країною може керувати будь-яка кухарка і навіть сифілітик.
Сталін довів, що країною може керувати бандит і нальотчик.
Хрущов довів, що країною може керувати будь-який дурень.
Брежнєв довів, що країною можна взагалі не керувати.
Андропов намагався щось довести, але не встиг.
Черненко довів, що країною може керувати смертельно хворий.
Горбачов довів, що не будь-який дурень може керувати країною.
Єльцин довів, що країною може керувати запійний алкоголік.
Путін довів, що країною може керувати будь хуйло.

Найчастіше шукають

Словник української мови. Словник Грінченка

Грінчeнко Борис Дмитрович — український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Редактор низки українських періодичних видань. Обстоював поширення української мови в школі та в установах. Літературні псевдоніми: Василь Чайченко, Л. Яворенко, П. Вартовий, Б. Вільховий, Перекотиполе, Гречаник. Автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури. Укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови».

Словник складався 46 років (1861–1907) і мав великий вплив на усталення української літературної мови й літературного правопису. «Словарь української мови» налічує близько 68 000 слів.

З 1902 до роботи над словником було залучено Б. Грінченка. Він використав праці багатьох кореспондентів журналу «Киевская старина», зібрав матеріали з творів художньої літератури і фольклорних джерел, частково послуговувався попередніми словниками подібного типу, додав значний власний матеріал (діалектні і фолькльорні записи).

У передмові до словника Грінченко зазначив, що у виданні його "прийнятий той правопис, який вжито в українських паралелях в «Словаре русского языка, составленном Вторым отделением Императорской академии наук» і в той же час вживається і в наукових та інших виданнях Наукового товариства ім. Шевченка у Львові.

Найважливіша недостача цього словника на теперішній час — він не чітко відділив слова говіркові від слів літературних, і взагалі на літературну мову не звернув належної уваги, тому до словника внесено багато говіркових слів, яких у мові літературній не вживаємо.

Алфавітний покажчик

АБВГҐДЕЄЖЗИІЇ
ЙКЛМНОПРСТУФХ
ЦЧШЩЬЮЯ