• Держа́ти
• Дожива́тися
• Надурі́ти
• Неїднаковість
• Нетямуха
• Окона
• Пер'ян
• Подомазувати
• Понадавлювати
• Приближність
• Пробаляндрясити
• П'ять
• Розмотузувати
• Самохіть
• Сипанець
• Слабуватий
• Соняшничина
• Тетеручка
• Чортя
• Шпаґлювати

• Приїзджати
• Одже
• Відсахнутися
• Пугутькало
• Понеділкувати
• Тисина
• Кав'яр
• Бреніти
• Барильце
• Жовняр

Значення слова Жме́ня

Жме́ня, -ні, ж. 1) Горсть, часть руки. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7295. Сім'ю свою треба хазяйці так тримати, як мак у жмені. МВ. ІІ. 84. 2) Пригоршня, горсть, количество сыпучихъ тѣлъ, пеньки, льна и пр. которое можетъ помѣститься въ горсти. Вас. 200. Чуб. VII. 408. Саме менше, а жмінь шість (конопель) пропало. ЗОЮР. І. 11. Візьми, сестро, піску жменю. Макс. Висипав їй жменю дукатів. Стор. МПр. 41. Укинув попелу жменю. Рудч. Ск. І. 106. 3) Какъ обозначеніе малаго количества: немного, малость. За старого Хмеля (Богд. Хмельницького) людей було жменя. Ном. № 666. Оглянувся Сомко, аж при йому тілько зо жменю старшини. К. ЧР. 340. Стоїть хатина, коло неї жменя города. Левиц. І. 100. 4) Часть полотика, полольщицкой кирки: желѣзная треугольная пластинка, — посредствомъ уха она надѣвается на рукоять. Шух. I. 164. Ум. жме́нька, жмі́нька, жмі́нечка. Чуже візьмеш жмінькою, то чорт твоє міркою. Ном. № 9677. Ув. жме́нище.

 

Переглядів: 222

Дивіться також: Жіно́цький, Жіно́чий, Жі́ночка, Жіно́щина, Жі́нчин, Жлокта́ння, Жлукта́ння, Жлукта́ти, Жлу́ктечко, Жлу́ктити, Жлукті́й, Жлукті́йка, Жлуктія́ка, Жлу́кто, Жмак, Жма́кання, Жма́кати, Жма́ки, Жмакува́ти, Жме́ня, Жми́кати, Жми́крут, Жми́крутня, Жми́крутський, Жми́ток, Жми́хи, Жмі́ль, Жмі́нечка , Жмі́нька, Жморну́ти, Жмуко́м, Жму́ри, Жму́рити, Жму́рити́ся, Жму́рки, Жмурко́, Жмут, Жму́ття, Жнець.

Алфавітний покажчик