Значення слова Наклика́ти

Наклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. накли́кати, -кли́чу, -чеш, гл. 1) Призывать, призвать. Журбою не накличу собі долі. Шевч. 2) Называть, назвать, созывать, созвать. Накличу веселих гостей. Левиц. І. 202. Налітайте, воріженьки, — сам вас накликаю. К. ЦН. 308. 3) При помощи чародѣйства заставлять, заставить появиться. Стара (відьма) молоко наклика, а дочка посуду підставля. Мнж. 134.
 
Переглядів: 200
Дивіться також: Накипі́лий, Накипі́ти, Наки́пчасто, Накі́льчитися, Накі́льчуватися, Накіпкіюва́ти, Накі́ска, На́кісток, Накі́т, Накітча́, На́кла́д, Наклада́ння, Наклада́ти, Накла́дувати, Накла́нятися, Накла́сти, Накла́стися, На́клеп, Наклепа́ти, Наклика́ти, Накли́катися, Наклинцюва́ти, Наклопота́ти, Наклопота́тися, Накльо́вуватися, Наклюва́тися, Наклю́нутися, Наключи́тися, На́ковань, Нако́вувати, Нако́вчити, Накожа́лі, На́кожні, Нако́їти, Нако́й, Нако́кати, Наколи́, Наколі́нниця, Наколо́ти.

Алфавітний покажчик

АБВГҐДЕЄЖЗИІЇ
ЙКЛМНОПРСТУФХ
ЦЧШЩЬЮЯ