Значення слова Набіга́ти 2

Набіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. набі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. 1) Набѣгать, набѣжать. Пішла вдова в поле жати, стала хмара набігати. Мет. 291. Вовки сіроманці набігали. Мет. 7. А татарва як набігала, то вже я замужем була. Котл. Ен. III. 12. на очі набіга́ти. Мелькать предъ глазами. Шлях мигтить, гаї та ліси на очі набігають. як набіжи́ть. Какъ придется. Треба жить, як набіжить. Чуб. І. 251. 2)на що́. Наскакивать, наскочить съ разбѣга на что-либо. Чого ти не дивишся? Набіг на чоловіка! 3) Находить, найти. Його найшли татари, набігли його сонного. КС. 1882. XII. 508. Як набіжиш, то й купи. набі́гти тропи́. Найти дорогу, попасть на дорогу. Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи. Г. Барв. 416. 4) Натекать, натечь. Набігла вода в погріб. 5) се́рце набіга́. Він чоловік нічого, а так на його иноді серце набіга, т. е. иногда онъ сердится. Павлогр. у.
 
Переглядів: 289
Дивіться також: Набе́дра, На-бе́збаш, На-бе́зрік, Набелькота́ти, Набендю́житися, Набенкетува́тися, Набербе́рити, Набесі́дувати, Набе́хтатися, Набива́ти, Набива́тися, Наби́вач, Наби́вачка, Набира́ти, Наби́ти, Наби́ток, На́бівка, Набі́г, Набі́гати 1, Набіга́ти 2, Набі́гатися, Набі́гти, Набі́дкатися, Набідува́тися, Набі́жка, Набі́жний, Набі́й, На́бік, Набі́л, Набіли́ти, Набіли́тися, На́білки, Набі́лля, Набіля́ти, На́бір, Набі́р 2, Набі́раний, Набіра́ти, Набіра́тися.

Алфавітний покажчик

АБВГҐДЕЄЖЗИІЇ
ЙКЛМНОПРСТУФХ
ЦЧШЩЬЮЯ