Значення слова Бич
Бич, -ча, м. 1) Палка. Не біжить собака від калача, але від бича. Добрий бич запарив. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Ум. бичик.
Переглядів: 200
Дивіться також: Бистрянка, Би-Сь, Бит, Битва, Бительня, Битець, Бити, Битий, Битися, Битка, Битливий, Битниця, Биття, Бицінька, Биць-биць!, Бицька, Бицю-Бицю!, Бицюня, Биця, Бич, Бича, Бичак, Бичечок, Бичий, Бичик, Бичина, Бичисько, Бичитися, Бичище, Бичівка, Бичівник, Бичка, Бичня, Бичова, Бичовий, Бичок, Бичування, Бичувати, Бичуватися.
Алфавітний покажчик
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї |
Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х |
Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я |